Малювання з натури простих геометричних тіл, таких як куб, конус або куля, це один з перших і дуже важливий етапів в навчанні малюванню на курсах малювання в студії. І зовсім не важливо чи захочете Ви в майбутньому присвятити свою творчість живопису маслом або малювання аквареллю, Вам безумовно слід почати саме з малюнка олівцем простих геометричних тіл. Спочатку окремо, а потім, як більш складний етап, складати і малювати олівцем композиції з декількох простих тіл доповнених драпіруванням. Ці вправи допоможуть початківцям художникам розвинути навички передачі об’єму тіл, розвинути оковимір, познайомитись з такими поняттями як тінь, рефлекс, відблиск. Надалі, при малюванні складних предметів ці знання стануть основою для правильного і реалістичного зображення простору на площині. Умовно, будь-який складний предмет можна розбити на прості складові його елементи, чим складніше форма предмета тим на більшу кількість простих його можна умовно розбити. Щоб навчитися бігати потрібно спочатку навчитися ходити, і малювання простих предметів олівцем з натури це Ваші перші кроки на шляху до художньої майстерності, і ми допоможемо Вам зробити їх правильно на наших майстер-класах з живопису та малюнку. Отже за справу!
Сьогодні ми будемо вчитися малювати конус олівцем з натури. Конус відноситься до геометричних тіл, утвореним обертанням. Його вісь симетрії перпендикулярна основі. Відрізок, один кінець якого з’єднаний з вершиною осі симетрії, рухаючись по колу іншим своїм кінцем утворює конус.
Композиція. Лінійні побудови конуса на аркуші
Перед початком малювання визначимо композицію. Легкими зарубками накидаємо розмір нашого малюнка. Над предметом завжди потрібно залишати більше простору. Таким чином, ми створимо відчуття повітря в картині.
Потім проведемо вісь симетрії і обмежимо її зарубками, встановивши висоту конуса. Проведемо перпендикуляр до вертикального відрізку. Заміривши візуванням співвідношення ширини до висоти і передамо їх в малюнку. З’єднаємо три вершини.
Еліпс в основі конуса – це коло в перспективі. Висоту еліпса визначимо інтуїтивно. Щоб з боків НЕ намалювати, як ніби сплющені краї, уявіть собі два маленькі кола, навколо яких утворився наш еліпс.
Повітряна перспектива, світло, тінь. Штрихування конуса.
Після того як закінчені лінійні побудови, переходимо до повітряної перспективі. Визначте лінію переходу від світла до тіні. Це буде похила пряма найтемнішої тональності. З неї завжди виходить падаюча тінь.
Штрихування можна починати по дузі і на похилих прямих. Робіть їх не надто довгими, так штрихування буде акуратніше від тіней до півтону.
Зверніть увагу, чим вище тінь, тим вона контрастніше. У нижній частині конуса поверхня ширше і на неї потрапляє більше відбитого світла з навколишніх предметів, з’являється рефлекс. На бічній поверхні теж можете спостерігати цей ефект. Тому тут тінь буде світліше.
Подивіться на освітлену частину конуса. Згідно повітряної перспективі, та поверхня, яка віддаляється від глядача, стає темніше. Тому край злегка тонуємо олівцем. Півтон між освітленою поверхнею і тіньовою буде більш насиченим по тону. Нагорі конуса утворюється контраст світла і тіні. Зробимо відблиск.
Падаюча тінь завжди починається з лінії переходу світла і тіні. Чим ближче до предмету, тим темніше і контрастніше її штрихування. Від конуса відбивається світло, тому в тіні від нього теж буде рефлекс. Штрихи в падаючої тіні накладайте горизонтальними або діагональними лініями.